Лапатий сніг. У вічності назавжди.
З бажанням розчинитися і зупинити час.
Невіруюча в казку з закритими очима
На дотик відчуває як змінюється все.
Той сніг засипле біль, приспить її турботи.
І у потрібний час вона побачить це.
Як казка огортає її маленьку душу,
Гаряче ніжне серце вже б’ється не саме.
Не будь для неї ворогом, а будь для неї другом.
І будь із нею щирим, як падаючий сніг.
Вона тоді повірить, вона тоді відчує
Любов. Зроби лиш крок назустріч. Не мовчи.
Зима підкралась тихо. Зробила нам сюрпризи.
І ми так зачаровано все дивимось на сніг.
Він падає лапатий. У вічності назавжди
Ми просто розчиняємось. Ми зупинили час!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382681
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Майя Котек