Мій милий Боже, Тебе чи знаю
У зливі сій, завіконній вже?
Хіба, що в ангела поспитаю:
Котрою стежкою йти до Раю?
Котрим очиститися дощем?
Святе Писання - зерно надії,
І стих пророчий - зоря у млі.
То ж серце в пості - життя говіє,
Свічки прозріння - жага на вії
У тінях темних, що по землі!
Та де пра-правда - ота єдина?
І де праістина, що для всіх?
Спада на плечі мара первинна...
Невинна, Господи! Ні, не винна,
Бо крутить руки підступно гріх...
І ніби хре́стишся, ніби й б"єшся,
Причастям ревним усі слова.
У передсвітла Твого Пришестя
Без підлабузництва, краплі лесті
Покірно йду в дощові жнива...
(1.10.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382733
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2012
автор: Леся Геник