Поглянь у себе, яким є Бог
Як дихає Його життя у тобі
Від Нього йде без меж воно
Чи бачиш Бога ти у собі?
Земля пронизана річками
А в твоїх жилах тече кров
Все створене Його руками
Ти – вітвір Його Серця і Любов.
Квітками Він забарвив землю
А твоє серце – зернами чеснот
Щоб через них дістатись неба,
Солодких неземних висот.
Кружляє птах земним політом
І, все його, куди не гляне
Святий Господь небесним Світлом
Як в небі птах всіх нас Собі приглянув.
Хто бачить? – Той, хто в Світлі ходить
Хто чує? – Хто слухає Його
Хто з Ним живе? – хто зла не робить
Щасливий хто? – Той, хто творить добро!
Що бачиш ти навколо себе?
-Все те, що в серці є твоєму
Що більше за Любов тобі ще треба
Чи є вона в житті твоєму?
Занурся в Бога з головою
І серце своє не забудь
Бо кожну мить Він є з тобою
Люби Його і просто будь.
Плекай у собі мир і спокій
Їх невідступно бережи
І Бога знайдеш крок за кроком
І славну Вічність осягни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382795
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Услада