Осінь читає чужі телеграми,
Через вікно загляда крадькома.
Барвами слів, що постали рядками,
Листя і трави фарбує вона.
Квіти осінні - окличнії знаки.
Крапки і коми дрібочуть в дощах.
Радість і сміх з відлітаючим птахом
Небо несе по застиглих містах.
Стурбовані люди своїми ділами.
Забутим не бути - у наших думках!
І осінь читає чужі телеграми
Про щастя, кохання, про смуток і страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382803
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: ABIV