Недаремно землю обмиває злива -
напуває корінь кожній бадилині.
Не журімся,люди.Ми уже - щасливі.
На своєму полі наші діти нині.
Просто не барімся переліг орати.
Не даваймо плуга у невмілі руки.
Бог і Україна!
Маємо вростати
ні,не в розпач - в силу.
Вже ж була наука.
Вже смертей і правди стільки перенесли,
що на інші люде - стало б на епоху.
Та ж снопа в"язати треба перевеслом.
І вперед ступати вперто,крок за кроком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382830
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Анничка Королишин