***

Плаче  зима  сірим  дощиком  з  неба,
Кутає  тіло  у  рвані  тумани...
Їй  наче  більше  нічого  й  не  треба-
Лиш  зализати  забруднені  рани...
Соромно.  Очі  за  хмари  ховає:
Десь  розгубила  все  хутро  сріблясте.
Ходить  по  саду  тепер  нечупара
Згадує  сніжний  зимовий  свій  заспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382834
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Любов Ігнатова