Як підмерзли з жоржинами разом
Мої мрії в зимовім садку,
Мені подружка пише відразу: -
Викинь в сніг свою втому їдку.
Я з тобою так згодна, подружко,
Що журба незабаром пройде.
Негараздів тонесенька смужка,
Як осінній листок, опаде.
Того смутку, що випила трунок,
Забагато. Закінчився він.
Ось і долі мені подарунок –
Та весна, що прийде навздогін
Жовтій осені, зимоньці сивій.
І гітари чарівна струна
Забринить, як закохана злива
В чарівницю. Ім”я їй – весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382865
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Ліоліна