Студень

Запорошило  снігом  долини.
Наче  в  сні  зачарований  ліс,
заховався  у  ковдру  з  перинки,
як  в  колечку  лежить  аметист.

Студень  щойно  зійшов  із  картинки
в  первоцвітах  весняний  нарцис.
В  душу  падають  дивом  сніжинки:
Зробив  вечір  вчорашній  сюрприз.

Білі  шати  наділа  ялинка:
Здарував  і  для  неї  відріз.
В  кожушинку  сховались    ожинки,
У    яру    з    кучугури    валіз.

Одинокий  снігур  з  горобини,
П’ять  зерняток  у  дзьобі  приніс.
Щоб  синички  веселі  в  шипшині,
Влаштували  собі  бенефіс.

На  узвишші  біжить  в  серпантині,
В  піднебесся    алея  беріз.
Наче  в  горах  чаклунки  –  майстрині,
На  мольберті  нанесли  ескіз.

Грона  ягід  на  грудях  калини,
У  змальований  щойно  сервіз.
Із  коштовного  сяйва  перлини,
Дід    Мороз  із  собою  привіз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382887
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Дід Миколай