Пізній вечір
Небо захмарене
Сніг ще оголює землю
Ліхтарі вздовж дороги
Нахиляються наді мною
Проходжу обережно
Під їхніми чупринами
Відгадую свої сліди
Ще не відтиснуті
Обертаючись
Відчуваю крухість
Цієї таємничості
Цього втаємничення
Тому ступаю тихо
Майже як світло
На мене стікаюче
І мої кроки
Стають повнішими
Прорізають світло
І темряву
Ніби хвилини
Нового існування
Такого крухкого
Й цінного
Як світло ліхтарів
Що згасне уранці
Як перший сніг
Зі смаком моїх кроків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383001
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Харіс