минають дні, минають ночі,
а ми усі у тій тривозі
яку ти нам тоді повів
що ти мене вже розлюбив
дитя твоє уже не те
воно похмуре, не святе
почути сміх уже ніяк
вуста замовкли на повал
наш дім який був ще тоді
мов щастя радості сповна
тепер це місце самоти
жалкого горя самоти
надіюсь будеш ти щасливий
тебе не вкриє ковдра та
яка накрила почуття
в яких загинуло дитя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383016
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: katikincheshi