Таємниця твого механізму мені непідвладна.
Твої креслення залишились назавжди нерозгадані.
Вкрасти в Бога твою особисту справу було не складно.
Але за твоєї відсутності навіщо вона мені?
Я ще довго писатиму про тебе зі спогадів.
Будуватиму клонів на всякий свій смак, твій манер.
Але всі вони – тільки армія згаслих поглядів.
Тебе поряд не буде і як мені жити тепер?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383036
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Саша Кіткотенко