Мене досить багато у цьому життi турбує,
Щоб промОвчати там, де не треба нiчого казати.
Це вже назавжди, мене вже не врятуєш,
Вибачте, та цього вам не вдасться забрати.
Вибачте, що я нелогiчна та дивна до того,
Що я не прогнуся, не здамся ! Пробачте,
Що для мене небесне важнiше земного,
Що я бачу те, що вам вже не побачить.
Мене досить багато у цьому життi турбує.
Щоб знайти хоч на мить спiльну мову iз вами.
Слiпого красою не зачаруєш,
Глухого не зачаруєш словами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383043
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Яна Фурман