Спливає час кудись водою, -
Бурхливі дні, безсонні ночі,
А серце тужить за Тобою,
А серце самоти не хоче.
А в ньому ще живуть ці звуки
Симфоній наших і рапсодій,
Мої надій, Твої – розлуки,
Забутих вже давно мелодій.
А срібні струни не ржавіють,
Не лущаться гітарні деки,
Хай все, що було є далеким,
Та в серці ще живе надія.
А Ти колись таки прозрієш,
І запитаєш в Бога: «на́що ?»
І дасть Господь Ти зрозумієш,
Що я у Тебе був найкращим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383158
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: kalush