Хвороби, вбивства та деградація –
Зникає з вжитку поняття «Нація».
Лише суспільство та індивіди,
Що шлють противні свої флюїди.
Вже об’єднались партії й секти
В тоталітарні терор проекти.
Усі крокують на гей паради –
Там депутати, там члени влади.
І педофіли, і комуністи,
Там толерантні гомо-лез-бі-сти.
Несуть плакати, свої прапори,
Чому при владі завжди потвори?
Чому суспільство їх не здолає,
Хіба не бачить, що вимирає?
Стає нас менше кожної ночі,
Але нам брешуть щиро у очі.
На правду цензор та заборона
І все дорожча в царя корона.
Ростуть надбання, ростуть рахунки,
Бо ми даруєм себе в дарунки.
Самі куємо собі кайдани –
Тихіші стали міські майдани.
Ми мовчимо, не розумієм –
Сказати «Досить!» ми не посмієм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383196
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Бойчук Ігор