Роздуми біля пам’ятника

Грає  оркестр    святково,
Лиш  скрипка  ридає  одна.
Матері  дайте  слово  –
До  сина  прийшла  вона  .
А  він  застиг  у  граніті,
Таким,  як  ходив  у  бій,
А  мати  дума,  що  в  світі
Син  десь  її  ще  живий.
Приїде,  покладе  речі
І  скаже:»Мамо,  зігрій…»
Тихо  лягають  на  плечі
Пелюстки  білих  надій.
Мати  чекає  й  досі
З  далекої  тої  весни,
А  пізню  мамину  осінь
Ведуть  до  зими  ясени.
…Оркестри  втомились  грати,
Лиш  скрипка  ридає  одна.
То  скрипка  рида,  чи  мати:
До  сина  прийшла  вона.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383198
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Лариса L