Диким янголом я увірвусь в Твоє шовкове небо.
Хоч не любиш, та я загорнусь і напевно засну.
Колискову ванільну цілунком своїм розтоплю -
хай стікає тепло на снови́днім чолі...
Півмажорно-мінорно розсипані зорі осінні.
Заяріють тоді, коли грудень вдосві́та прийде.
Білосніжною ниткою виднітись на фоні тебе́.
На зразок, як лягає на гілля притишений іній...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383206
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Ліна Біла