розграбована абетка відчувань -
раннє зимування в комфортних берлогах.
зі мною майже нікого,
трохи надії близь кучугурів смерті.
з пересердя пишу цих марностей стоси.
хіба ж тебе просять?
поволі підносять жертви,
тихіше змовкають і тануть.
до стану небаченства досі волочуть,
ти йдеш проти ночі,
згортаючи ковдру верблюжу.
ми все передружим,
ми все зафіксуєм на фото.
він проти тому, що
на тиші не стерпить одружень.
я мужньо зостанусь
аби відшукати сигнали
від того, кого надто мало,
від того, хто снив відчування.
ці крайні будинки-
твоя цегляна перезброя.
зупинка для свідків...
зупинка для
"вже не з тобою".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383230
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Biryuza