Сповідь самогубці

Останні  ці  слова...На  клаптику  брудному...
Пробачте,отче,що  не  сповідаюсь...
Кому  потрібен,Боже?Лиш  тобі  одному?
Пробач  мене...Та  в  Рай  я  навіть  не  збираюсь.

Стою  ось  зараз  тут...Я  вирішив  усе  скінчити...
Цей  жалюгідний  шлях...Крізь  терни  до  зірок...
Я  думаю  що  заслужив...Спинитись...Відпочити...
Ось  тут  і  зараз...Ступивши  тільки  крок.

Пробач,Отець...Пробач  що  не  шукаю  сили,
Продовжити  цю  боротьбу  як  лев...Або  віслюк...
Усе  життя  мене,мов  клаптик  цей...Вітри  носили,
Неначе  в  цирку...Це  останній  і  смертельний  трюк.

І  не  питай  мене  чому...Чому  здаюся?
Своє  життя  забрати?І  хто  я  такий..?
Я  відповім...Бо  далі  жить...Боюся...
Й  моїм  останнім  словом  буде..."Я  слабкий"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383322
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Кисломолочний