Хато моя, рідна батьківська хато,
Як думок про тебе жевріє багато.
Ти – рожевий досвіток дитинства,
Ти – вербова тесана колиска.
Ти – пахучі мальви і жоржини,
І червоні кетяги калини,
Рушники, що мама вишивала,
Й колискові, що вона співала.
Пахнеш ти любистком, сонцем, квітом,
І рясним дощем, й спекотним літом,
Хмелем, чебрецем і свіжим хлібом,
Матір’ю, батьком, прадідом – дідом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383412
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Лариса L