Мого кохання впала ваза
Та розтрощилась на шматки
І чорна туга та образа
Зривають щастя пелюстки.
Тепер вона не для букета.
Тепер вона не для води.
Згадаймо, є така прикмета,
Що вази б’ються до біди!
17.12.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383445
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Дід Петро