Це - сюжет, у який ще життя не вдихнули,
Малювання іще неживих картин,
Дні, що їм ще голів не зітнули,
Це - дорослий ще твій не син...
Це твоя чи моя агнозія?
Ми тепер не побачимо втрат!
Ми сліпі, але хтось прозріє
Від твоїх чи моїх порад.
Тінь сліпа, але ходить поруч...
Хто показує тіні шлях?
Білої сутності чорний покруч,
Наших крил вже чужий розмах.
Як відбитки реалій давніх
Перегорнем майбутні дні.
Не буває людей поганих,
А бувають раби брехні...
Це твоя чи моя агнозія?
Це на двох перекошений світ?
Хто із нас сьогодні прозріє?
Хто натрапить на істини слід?
Ось тобі твій новий початок,
Ось тобі твій майбутній шлях,
Мікрокосм - це малий порядок,
А брехня - це вибір невдах.
Я - сюжет, проста імовірність...
Написали - і я живу.
Я - чужа перевірена вірність,
Що живе у чужім "Наяву".
Перепрошую за втручання!
Сутність горнеться в темну тінь...
Я - не перша і не остання,
Серед ще неживих картин.
14.01.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383544
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Di Agonal