Холод-Вакха

коли  озираєшся  розумій  свідомо
що  за  спиною  розірвані  шини
розбиті  автомобілі
покалічені  люди
розтовчені  багатоповерхівки
за  спиною  війна
комунікація  популяцій
голодних  столиць
вербалізація  контрактників
з  синами  пекла
за  спиною  пряма  агітація  
на  вбивство
своєї  індивідуальної  комети

всі  кімнати  в  яких  ти  ковтав
розріджений  азот  стерлись
всі  грані  стали  максимально
знежиреними  
зневоднений  клич
сотням  мамонтів
і  на  голові  у  цих  людей
жіночої  статі  козлячий  череп
і  вино  у  руках
що  заповнює  твою  кров
гірким  чорносливом

візьми  гвинтівку  і  не  озираючись
вистрели  через  спустошене  плече
убий  усіх  цих  демонів  
що  приносять  Ленею  у  жертву  дітей
зупини  цю  оргію
потрощи  черепи
зміни  в  цьому  світі  щось  на  краще
перестань  снити
відключись  від  апарату  дихання,
стань  богом
дай  можливість  своїй  душі  
вилетіти  з  тебе
чорніше  чорного
нічого  не  буває
білі  пам’ятники  птахів  у  твоїй  голові
закам’яніли  в  четвертий  раз

друге  сонце  в  очах
другого  сонця  не  буває
плюй  у  річку  зубами
відхаркуй  заражений  слиз
вакха  вакха  вакха
це  не  любов
це  неродючість
це  не  культура
це  окупація  твоєї  надмірної  правоти
не  спи
не  піддавайся  тортурам,
зодягнись  у  коричневий  хітон
купи  собі  волю  за  призаземлене  світло
слухай  себе
слухайся  когось  в  собі
всі  ці  особи  це  ти
весь  цей  папір  не  псалтир
пам’ятай
болото  –  це  площа  полотнища
де  топитись  можна  сімдесят  раз
на  сімдесят  першому  подвизі  тебе  не  стане
залишиться  куля  у  жіночих  чорних  серцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383576
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2012
автор: ImmortalPsycho