За твої руки – навіть півжиття:
На стінах танцювали тіні танго.
Не загірчить й краплина каяття,
коли на них твій поцілунок-манго.
Коли вуста припали в такт до вуст,
А серце ладне битись до нестями,
Я прошепчу: «Нічого не боюсь,
Лише того, що все помре між нами» ...
Що жар твоїх таких дбайливий рук
Не по моїй спині запалахкоче,
Що це магічне з’єднання сполук
Замре в чиїмсь із нашого «не хочу»,
Що вже не ти торкнешся до грудей
Й ми не заснем в солодкому безсиллі.
Я так боюсь самотності ночей
І спраги за тобою в себе в тілі.
Що не моє п’яниш серцебиття,
І не назвеш так ніжно-ніжно: «Янгол»…
За твої руки – навіть півжиття,
А якщо хочеш, то й гаряче танго.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383688
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Halyna*