Гойдала осінь золото на вітах,
Воно ж грайливо падало в траву.
На різних обертаючись орбітах,
Тобою марю, дихаю, живу…
Збираю в душу осені щедроти,
А в серці розгоряється весна…
Летімо вдвох в незвідані широти,
Коли буденність стала затісна.
…Дивуються берізки жовтокосі:
В таку сльоту у нас палка любов…
Скажу тобі спасибі, люба осінь,
За те що в грудях знуртувала кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук