Як життя?

Чаша  терпіння  і  чашечка  чаю,
В  мене  нічого  нового,  любий.
Я  переповнена,  я  розливаюсь,
Зірваний  голос  вмерзає  у  грудень.

В  мене  нічого  нового,  тільки
Я  все  частіше  дивлюсь  в  порожнечу,
Із  циферблата  зникають  стрілки,
Благословляють  мене  на  втечу.

Знаєш,  позаду  не  так  і  мало  -  
Кілька  життів  і  розривів  серця,
Я  витягаю  жалі  і  жала,  
І  досі  дихаю,  це  інерція.

Зрештою,  всіх  нас  поглине  грудень,
Схоже  тепер  недоречний  щебет,
В  мене  розтерзана  пташка  в  грудях.

Що  в  тебе?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383715
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Ольга Кричинська