Давай зробимо екранізацію твого життя. Дубль за дублем будемо знімати картини емоцій, почуттів, перетворюючи сюжет на багатосерійний серіал. Я буду режисером, а ти - актором. Хіба тобі потрібно багато зусиль, щоб грати. Ти ж підлаштовуєшся обставинам, ти так вміло корчиш пику моменту. Сміятися, - будь ласка; вдати засмученого життям, тяжкою долею схизматика-шизофреніка, - без питань. Тобі все вдається. А я лише намагаюся піймати твої штукарські здібності, твій акторський стереотип. Дивно, тому що все підпорядковується тобі - одному психологічному типу задуманого дивака-романтика.
А знаєш, гарний буде серіал, а головне - який актор: такий весь впевнений у собі кредитор емоцій. Сьогодні він грає комедію, завтра - драму, а потім - як складеться, бо ж не знає наперед про наступні задуми режисера. Так, як складеться... А що потім, тоді, як ролі закінчаться, як переграєш усе, що можна, як набридне корчити пику. Невже закінчиться серіал? А ти? Як же ти далі будеш жити? ... бо ж ролей немає. Можливо, перестанеш бути іграшкою великих людей, звичайним актором-нездарою. Зачиниш двері своїй хворій психології. Ти ж можеш бути справжнім, я вірю, що у твоїй душі, у твоїх очах є щось особисто-щире, живе. Щось таке, до болю правдиве, що ти задушуєш серіями емоційно-почуттєвих викидів-спалахів. І припини відповідати обставинам, припини! Бери обставини у свої руки, перевирни їх з одного боку на інший, підкинь їх вгору, подаруй комусь. Зроби те, чого тобі справді хочеться. Не бійся ризикувати, куштуй шматки шоколадно-гіркого життя. Тримай кулак, бо ж воно (життя) буде пручатися, буде випускати кігтики, штовхати, дражнити, сперечатися. Таке вже воно каверзне. Але лише ти можеш перетворити його, підкорити його трагі-комедію власній драмі. Не забувай, що колись серіал закінчиться і настане несвідоме, щось заперечливо-незрозуміле, настане існування. Не доведи себе до такого, це говорю тобі я - режисер із грандіозним досвідом зйомок серіалів. Мій кінематограф ніколи не закінчиться, він буде весь час підпорядковувати собі. Попереду ще мільярди таких екранізацій, бо така моя робота, таке моє призначення. І моя тобі порада - тікай, поки не пізно із цього виру фантастичного акторського існування. Ти - вільний! Біжи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383920
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2012
автор: Тетяна Полярна