Я білим снігом упаду тобі на плечі,
Від твого подиху розтану і помру,
Злечу у вись і знов впаду на речі,
І так що дня допоки губ не доторкнусь .
Від твого подиху солодкого як цукор,
Від ніжних губ твоїх, від тіла, від тепла,
Боюсь не вмру, а стану знову в ступор,
Ти не апостол, та для мене ти свята.
Я білим снігом упаду тобі на крила,
Я буду ангелом для ангела хранитель,
Тебе оберігаючи від себе й світу мила,
Мене не здмухуй, хоч ти Бог мій, мій правитель …
Я білим сяйвом обгорну тебе в обійми,
Я буду ніжний : Кат, агент, учитель,
Ну а як хочеш тобі буду непостійний,
Бо ти є Ангел, ти є Бог мій, мій Правитель …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383927
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.12.2012
автор: Віктор Непомнящий