ХІХ Конференція Всеукраїнського об‘єднання «Письменники Бойківщини».

25  листопада  2012  року  о  12  -00  у  місті  Самборі  Львівської  області  у  приміщенні  Центральної  районної    бібліотеки    пройшла  ХІХ  Конференція  Всеукраїнського  об‘єднання  «Письменники  Бойківщини».У  порядку  денному  конференції  були  такі  питання:
1. Звіт  голови  ВОПБ(  Л,В.  Рудавської-Вовк)  за  2008-2012  роки.
2. Звіт  голови  ревізійної  комісії  (  Я.  Стороньська).
3. Обговорення  роботи  Правління  ВОПБ.
4. Вибори  Правління,  голови  ВОПБ,  ревізійної  ком  комісії  на  2013-2016  роки.
5. Затвердження  нових  членів  ВОПБ.
6. Про  виконання  статутних  обов’язків    членами  ВОПБ  (  О  .  Леськів).
7. Презентація  книги  «  Зоряне  суцвіття»  -  третьої    частини  «Антології  Бойківського  краю».  Виступи  членів  ВОПБ  –  співавторів  книги.
8. Зустріч  з  Олександром  Морозовим,  головою  Дебальцівського  літературного  об’єднання  імені  Володимира  Сосюри,  члена  Правління  ВТС  «  Конгрес  Літераторів  України»
9. Затвердження  плану  роботи  ВОПБ  на  2013  рік.
10. Вручення  нагород.
11. Про  підготовку  творчих  матеріалів  до  книги  «  Золотий  фонд  Бойківщини»
12. Різне
З  16  листопада  по  6  грудня  я  відпочивав  у  Моршині.  Довідавшись  про  це,  голова  Всеукраїнської  спілки  письменників  Бойківщини  Любов  Володимирівна  Рудавська-Вовк,  запросила  мене    у  якості  почесного  гостя  (  я  не  входжу  у  ВСПБ)  прийняти  участь  у  роботі  конференції,  виступити  перед  письменниками  Західної  України,  розповісти  про    свої  творчі  здобутки,  та  роботу  літоб’єднання  ім.  Володимира  Сосюри.  З  багатьма  письменниками,  присутніми  на  конференції  я    заочно  був  знайомий  (  Як  редактор  серії  «Творчі  сили  України  +»  я  запрошую  до  своїх  проектів  самобутніх    цікавих  літераторів  зі  всієї  України),  але  хотілося  поспілкувалися  особисто  з  кожним  у  реальному,  а  не  віртуальному  просторі.  Тому,  звісно,  я  погодився.  
2  години  на  потязі  –  і  я  в  Самборі,  10    хвилин  на  таксі  –  і  я  у  бібліотеці.  
Я  трошки  спізнився  на  початок  конференції,  тому  тихенько  сів  на  вільне  місце,  поруч  з  львівським  письменником  Василем  Федько,  з  яким  ми  познайомилися  у  Моршині  при  досить  цікавих  обставинах:  
У  Моршинському  палаці  культури  проходив  концерт  композитора,    Заслуженого  працівника  культури  України  Романа  Никифорова.,  квітки  на  концерт  були  не  надто  дорогі  і  я  ,  сидячи  у  партері  насолоджувався  українською  піснею.  Пан  Роман,  декілька  разів  згадав  свого  співавтора,  поета,  який  мешкав  за  10  кілометрів  від  Моршина  у  Стрію  .  Я  вирішив  підійти  до  Никифорова  після  концерту,  щоб  більш  детально  дізнатися  про  цього  поета  і,  можливо  поспілкуватись  потім.  Коли  я  вийшов  на  сцену,  у  руках  я  тримав  3  том  серії  «Творчі  сили  України  +»,  .  Чекаю  своєї  черги  .  щоб  поспілкуватись,  аж  тут  до  мене  підходить  чоловік  і  каже,  показуючи  на  книжку,  яку  я  тримаю  у  руці:  «  А  я  у  цій  книжці  надрукований»
- А  хто  ви?  ,-    питаю  я.
- Василь  Федько  зі  Львова,  А  ви  хто?  –  у  свою  чергу  цікавиться  він
- Я  –  Олександр  Морозов  –  засновник  цієї  серії.
Так  і  познайомилися.  Потім  зустрічалися,  дарували  один-одному  книжки  й  диски.  Але  я  відійшов  від  теми.  
 Виступи  були  досить  цікавими  і  емоційними.  У  голосуванні  я,  з  зрозумілих  причин  участі  не  приймав,    Коли  мені  надали  слово,  я  розповів  присутнім  про  те,  чим  живе  літературний  Донбас  сьогодні,  про    встановлення  у  2013  році    пам’ятника  Володимиру  Сосюрі  у  Дебальцевому    про  ті  заходи,  які  ми  організуємо,  про  наших  цікавих  авторів.  Я  розмовляв  на  українській  мові,  прочитав  декілька  своїх  віршів.  Для  багатьох  присутніх  було  одкровенням  те,  що  на  Сході  України  шанують  і  поважають  українську  мову.    Хтось  з  присутніх    порівняв  мою  українську  з  мовою  Драгоманова,  зізнавшись,  що  у  західників  вона  більш  віддалена  від  літературної  мови,  бо  має  багато  діалектизмів.
А  коли  мене  познайомили  з  композитором  з  Дрогобича  Василем  Сторонським,  який  поклав  на  музику  мій  вірш  «Їжаки  каштани»,у  перекладі  Любові    Володимирівни  Рудавської-Вовк.  і  він  довідався,  що  цю  пісню  виконують  у  нас,  він  вигукнув:  «Для  мене  ця  звістка  краще  за  1000  долярів!»
Багато  з  присутніх  дарували  мені  свої  книжки,  обмінювалися  візитівками.    Голова  ВОПБ  Л.В.  Рудавська-Вовк,  яку  переобрали  на  наступний  термін,  під  оплески  присутніх  вручила  мені  диплом  Всеукраїнського  об’єднання    Письменників  Бойківщини  за  звитяжну  творчо-організаційну  роботу,  спрямовану  на  співпрацю  між  письменниками  Сходу  і  Заходу  України,  її  духовне  відродження  і  процвітання.
Що  дало  нам  це  спілкування?  Для  багатьох  був  зламаний  міф  про  східняків  і  західників.  Зник  образ  ворога,  якого  нам  настирно  малюють  мас-медіа.    Налагодились  більш  тісні  дружні  стосунки.  І  я  радий,  що  якусь  крихту  у  зближення    письменників  Сходу  і  Заходу  держави  зміг  внести  і  я.  Бо  щиро  впевнений  у  тому,  що  нам  немає  чого  ділити  і  ми  повинні  шукати  ті  речі,  які  можуть  нас  об’єднати,  зробити  більш  близькими  і  зрозумілими  один  одному.

 Член  правління    КЛУ,  голова  Дебальцівського  літоб’єднання  ім.  В.М.  Сосюри,  Олександр  Морозов..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383964
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2012
автор: morozovlit