Ти відчуваєш Мою присутність. Я тебе кличу до розмови зі Мною. Ти чуєш, як б`ється твоє серце? Воно заряджене Мною. Це Я даю тобі у ньому відчути особливий заклик. Відклади все. Коли ти знаходишся у Моїй Присутності, не має бути нічого зайвого. Тебе нічого не обходить. Ми тут з тобою разом, а все решта немає значення. Я про все потурбуюсь. Мені потрібна твоя увага. Зосередься на Мені. Ти маленька дитина. Ти вчишся і отримуєш Мої поради. Діти ніколи не керують, бо вони маленькі, але вони все приймають, коли їм що-небудь дають. Вони мають довіру до будь-кого, хто до них розташований. Так і ми. Вчися довіри у Мене. Ти не знаєш, куди тобі йти, якщо не знатимеш дороги. Я – дорога, твій шлях. Навколо доріг стільки терену, і якщо ти не будеш бачити Мене, ти зайдеш у нього. Ти заблукаєш. У світі сіється зло. Воно росте неймовірними масштабами. Будяки і колючки настільки заслоняють світло Моїм рослинам, що вони ледь не загинуть. Цей ріст спричинений пануванням сонця неправди. Воно таке яскраве і реальне, як і те, що світить у небі. Темрява у вигляді світла. Це і є пастка, куди попадають ті, які сумніваються, недовіряють Мені. Як відрізнити зло від добра? По плодах. Добрий плід приносить радість, а злий – смуток. Якщо земля засохне від нестачі води, то і все, що на ній вимре. Ви- Моє насіння. Я – Жива Вода, хто Мене буде пити, не матиме спраги повік.
Поверніться до Мене, і ви побачите справжнє Світло, а позаду вас залишиться тінь, яку ви вважали за світло. Справжнє Світло лише від того, хто дає життя. У чому ваша радість? У матеріальних речах, які псуються разом із вами? Нетлінність духа, ось що важливе! Залишиться лиш те, заради чого ти відмовляєшься. Неминущі події чекають на вас. У часі випробування ви пізнаєте самих себе. Як вам відкрити очі, коли ви самі їх не можете відкрити? Як вам повірити у те, у що ви не вірите? Зберіться думками. Часу так мало. Не будьте розсіяні, якими ви є. Ви, наче метелики, які летять на перший промінь світла, не знаючи, звідки воно, одразу осліплює вас. Хто знає Мене, той бачить Моє світло. Воно не осліплює, а освітлює. Ви йдете не туди, куди Я вас покликав, а самі собі вибираєте шлях. Чим далі від Мене, тим більше ви не бачите куди йти.
Сліпі Мої діти! Я стільки разів показував вам Мою дорогу. Хто відібрав вам ваш зір, той відбере у вас вашу душу! Чи ви Мене ще чуєте? Я кричу до вас зі всюди. Але прийде час, і Я буду мовчати.
Не бійся, Моє насіння! Ти, хто завжди залишаєшся Мені вірною, вистоїш у боротьбі. Тобі не страшна ніяка буря. Часом, і поранена будеш взивати до Мене, але Я не дам тобі загинути, бо ти – зі Мною. Моя перемога – у тобі, Моє дитятко. Не хвилюйся. Бо Той, Хто з тобою – Творець твій. Я все допускаю з Моєї Волі. І все, що ти приймеш, буде тобі на добро. Я – твій початок і кінець. Заховайся у Мені, в Моєму Серці, Воно – твій мир, твій захист, твоя Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384042
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Услада