Ти знову йдеш додому не сама
Ви двох і він тебе голубить
Шепоче лагідно щось ніжне і п'янке
Цілує в губи...
Проходжу поряд,біль в моїх очах
Ти не побачиш
доки маю гордість
Одне лиш серце зраджує мене
І намагається розбурхати свідомість
Але все марно,ти ж бо не одна
А ще щаслива і цьому радію
Чому ж тоді так гірко на душі,
Може від того,що втрачаю мрію?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2012
автор: Чернець