Обгорнуся в шовк років,
Нарікати не буду,
Що були мов не такі,
Не вдамся до суду.
В них жила я, як могла,
Совісно і чесно.
Друзів тільки й нажила,
Мов манну небесну.
Поклонюся всім рокам,
Всім моїм деньочкам,
А вони ж- у кольорах –
Вишита сорочка.
Все у них переплелось,
Все, як має бути.
Щось було, щось не збулось,
Чогось не забути.
Надія Таршин 2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384289
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: Надія Таршин