На вулиці так само як на серці, -
Там дощ стучить краплинами в гаю.
І ніби смутно скрізь, та я в раю:
Закрила від усіх в кімнату дверці.
Не одинокість це, ніяка не журба.
Це просто теплая самотність
І прагнення вловити ту високість,
Де вас нема, а є думок юрба.
У дні такі лиш хочеться творити.
Закутатись у ковдру, пити чай.
Не розуміє, злиться хтось, - нехай!
Тебе одного буду я любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384367
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: LyutaOla