Яка безсонна ніч… Хоч вовком вий – не спиться.
У голові стиска, суцільна маячня.
Іди від мене геть лукавая чортиця.
З усім своїм "добром" полинь у небуття.
Той янгол, що вважавсь мені в твоїй подобі,
Лишень порозважавсь з душею певний час,
А потім підкоривсь своїй земній природі,
І відштовхнувши душу поринув в декаданс.
Не зміг я зрозуміть, що не на ту натрапив,
Не тій довірив я акорди почуттів.
І ти була права, що не умію грати
Адже, не гра любов, а віха у житті.
13/12/2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384593
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2012
автор: Мурмаш