Думки розворочують мозок запалений,
Спогади накочуються бурними хвилями,
Хочеться спокою, життя усталеного,
Пишу рядок за рядком, чужими зусиллями.
Розум від спогадів давнини воротиться,
А серце калатає, іноді завмирає,
Зривається з місця і сходами котиться,
І упавши до долу, вогнем не палає.
Саме так і народжується більшість творів,
Спогадами минулого щастя примарного,
Наче як у музиці, мажори ... мінори,
Все знову повертається, але все є марним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384622
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2012
автор: SAKHO