Гномон коливаннями своїми розтривожує
Нащо поливали квіти гноєм, я не можу
перенести це буття, де король принижує раба
і бере собі у свиту, у наближені, зятя.
Віскі на столі - купили і забули, що скоти.
Нам пити скотч - за літр - вісім"сят три.
З дешевших. Невелика честь.
Світленьке, не настояне. Пече
Колосс розколоти пополам - лиш землетрус
Нам, філістерчикам? А ну же! Ні, боюсь!
Хіба під ноги монументу наригать.
Cogito, ergo sum - вся благодать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384761
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Jonny Evilko