Чи так було, чи, може снилось –
Була тендітна, молода,
Часом, довірлива не в міру,
Не в міру, часом, гомінка.
Життя не завжди підставляло
Під мене рятівне крило.
Траплялось, падала невдало…
І як же боляче було.
Уже навчилась тамувати
Душевний і фізичний біль,
Навчилась слухати, прощати,
Не сипати на рани сіль.
По-філософськи вже сприймаю
Всі неприємності свої.
Здається ворогів не маю,
Найкращі друзі – то мої.
Коли б спитали: «В юність хочеш?»
Не покривлю душею – ні.
Люблю свої я зрілі роки.
Вони для мене, мов пісні.
2001р Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384787
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Надія Таршин