Сміх і сніг, заховався під витканий дах
і вовтузиться в сховку бо зимно.
Предрікання людські мов кусання комах
самість душ, чи волею Божого Сина.
Не розгаданий зірок кросворд , подивись,
в Храмі серця думкам тісно, місця мало.
В космос їм полетіти , ввись понеситись,
на розгорнутих крилах , їх бракувало.
Небо зичить хмаринок пір*їни легкі,
ніжно сипле на землю, хоче приспати.
Безіменну планету, що виринає з пітьми,
Шлейфом зір зове і манить у простір Галактик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384790
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Вразлива