Хвала тому, хто у дорозi
Не розгубив духовних сил.
Хто в радостi, чи у тривозi
Верта до батькiвських могил.
Хто за коханi, за жiночi,
За рiднi очi матерiв
Рокiв нестримних днi i ночi
В ядучiм полум"i горiв.
Хто крiзь густу сiтку обману
Вперед iшов, не вiдступав.
Хто на землi Афганiстану
Вiд куль душманських помирав.
Хто не зганьбив, не вбив, не зрадив,
Хто в горi поруч з нами був.
Хто не розводив нам тиради
З вершини голосних трибун.
I хто не заблукав сьогоднi
В партiйнiй рясотi отав.
I хто сьогоднi при нагодi
Честь за мiдяк не промiняв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384804
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Лидия Науменко