Земна куля огорнута мільярдами невидимих почуттів,
що створюють тихо і непомітно люди.
Хтось знаходить сили проявити їх у одному із життів,
а у когось руки слабі, хтось продовжує справу Іуди.
У когось життя потрібно лише для одного,
залишити після себе, незважаючи нінащо, хоч якийсь слід.
Хтось шукає себе на рівні духовного і сумного,
а у когось в серці, як завше сильно кам'яніє спогад-лід.
Хтось шукає себе посеред мертвої королівської зали,
називаючи себе, як би мовити царем усього німого.
Хтось відвідує виставки, ходить на прем'єри у кінозали,
а в одного із сотні, не залишилось нічого святого.
І все таки земна поверхня огорнута мільярдами почуттів,
незважаючи нінащо кожен залишається собою.
Залишається у пошуках одного із потрібних життів,
оточуючи себе свободою, символічною, а насправді пустою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384956
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Alexander Marchuk