***
Засвіти мені зоряну ніч,
Запали мені сонячний ранок!
Поцілунки натомлених свіч
На холодному тілі фіранок...
Може й сон - ця пожухла трава,
І сліди, що у даль невідому...
Шеркотять біля серця слова
У долоні таємного схрону.
Півпрозоре надії шитво
В позолоті ожинного літа.
У вікні без межі - полотно,
Намочене у річищі світла.
Наче перлами - зчовгана рінь
Під ногами сумного конвою...
На вершині жадань і хотінь,
Сокровенних бажань і летінь
Запали мені небо любов’ю!
Запали мені небо любов’ю...
(15.12.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385164
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2012
автор: Леся Геник