1.
Я довго жив на світі, бачив все і всіх.
І темряву, й вогні, і радості і горе
Найбільше гордий я, що вірним був тобі.
Моя ти вітер-буря, туман і промінь сонця.
І навіть чисте світло, що враз зійшло із неба.
Та хоч ти і ненавидиш мене,
я все ж живий, а більшого й не треба.
2.
Ніщо під сонцем не навік.
Живе хтось, і вмирає.
Повітря ти вдихати звик.
А як його немає?
Так і любов: була й нема.
"Ти є ніхто. Таких не треба...".
І чорне небо як пітьма.
І зникла дихати потреба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385179
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2012
автор: fire_maroder