Вона вже майже бачить свій кінець
Свідомість
Загнана у кому
Німе свідчення розуміння чужих слів
Що прикривають бажання страшноїдопомоги
Псевдовиходу іх її мук
Гнилий мозок у головах гнилих дітейякі вбивають струмом
Точніше відсутністю енергопостачання до життєвоважливих пристроїв
Жили давно розтягнулися від неможливості її серця
Що все ще чує брехливу жалість любові меркантильних дітей
Натяк на відключення думок мозком
Коли думки перевершують вік скривдженої
Серце перестає постачати інформацію бачення без очей
Рівна смужка серцебиття приваблює погляди спадкоємців
Які вже стали чимось на зразок Цезаря
Вміючи одночасно зображати жаль штучними слізьми
І рахувати гроші свого щастя
Без думки
Відсутність якої остаточно відкриває їхнє звірство
А ХТО ПОХОВАЄ МАМУ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385311
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.12.2012
автор: Олена Водошняк