Завірюха, завірюха
Припудрила зайцям вуха.
Танцювала на дубочку,
Сріблом вишила сорочку.
Ялівця взяла у танець,
Бо хороший він обранець.
Так ласкаво обіймала,
Без упину цілувала.
Що за диво, що за диво?
Стало в лісі особливо.
Гай прокинувся у сні,
Гамір, ніби навесні.
А звірятка, а звірятка:
Птахи, білочки, зайчатка...
Без упину всі тремтіли,
Заховатися хотіли.
Оце сила, оце сила, —
Завірюха голосила...
Все гуло і танцювало
У хурделиці кружляло. 13.12.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2012
автор: Lana P.