Учеплюсь Пегасу в гриву
І без сумніву – вперед!
Божевільний чи щасливий –
Цього й біс недобере.
То вже потім розберемось,
Як настане супокій,
Тоскно буде від гарему
Власних дум і мімікрій,
Де суціль одна рахуба,
Дурисвітство і брехня.
Віддаюсь чуттям до згуби
Та підхльостую коня!
Ще хутчій, прудкіше, нумо!
Чом спіткаєшся? Вставай...
Запеклося
серце сумом, –
Хоч до столу подавай.
__________
Рахýба (розм.) – неприємний клопіт із чим-небудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385486
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Олег Завадський