Вибач...
Тебе немає в моїй казці,
Слова забуті й почуття.
Щодня приходиш в новій масці,
Не ціниш ти своє життя.
Тебе немає в моїй долі,
Ти зник безслідно й назавжди,
Не мучиш більше у неволі,
Й не кажеш: "Постривай... Зажди".
Нема тебе вже й в моїх снах,
Там нові люди, персонажі,
Інші думки вже зносять дах,
Проходять часу екіпажі.
Ти лиш зі спогаді не зник,
Вони ніколи не покинуть,
Коли в душі безсилий крик,
Вони тебе усю поглинуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385501
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Ксенія-Кароліна