…А тіні предків ожили,
Чи, може, вони зовсім не вмирали?
У кожного життя є береги,
А предківська земля – його причали.
Я вірю в те, що Мавка ще жива,
І що чугайстер в лісі десь танцює,
І на флояру щезник виграє,
Але не кожен музику ту чує.
Іванка голос чую крізь віки:
«Марічко, я кохаю тебе, де ти?»
Кохання вічне все-таки було
У юного Ромео і Джульєтти.
І як колись, вирує Черемош
Карпати у смерековому літі,
А тіні незабутніх прадідів
Загадками й донині оповиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385544
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Лариса L