Галатея

Я  витешу  тебе,  мов  Галатею,
Із  мармуру  рожевого  думок
І  станеш  ти  коханою  моєю
Під  небесами,  тканими  з  зірок.

Одягне  ніч  свою  важку  корону
І  зорі  в  небі  правитимуть  бал,
І  снитимешся  ти  Пігмаліону,
Кохання  еталон  і  ідеал...

Прекрасна,  несподівана,  відважна
У  вирі  відчайдушному  життя.
І  сумніви  про  те,  що  недосяжна,
Тікатимуть,  без  прав  на  вороття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385600
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Віктор Банар