Я не шкодую те, що не збулося,
Та й не гадаю на майбутнє.
О, скільки б гарних спогадів лилося,
Ціную те, що є присутнє.
І молодість не мрію повернути,
Що відцвіла в саду врочисто.
Хоч прагнеш, та всього не осягнути,
Аби лиш совість була чиста!
Мене роки давно вже не турбують.
Вони малюють силуети,
А їхні контури життя мудрують...
Вік має теж свої пріоритети!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385601
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Lana P.