Я любила відчайдушно, палко,
Я згорала в твоїх тихих словах,
Ти не вірив, що все це гарно,
Ти не був романтиком, аж ніяк.
Я боролась з собою, з тобою,
Я не знала куди й нащо йду,
А ти душу мою тривожну,
Покалічив, немов й не свою.
Як боліло, та шрами зостались,
А тепер я забулась про це,
Непотрібні мені твоїх сльози,
Не пробачу тобі за них все.
Я тепер зовсім вільна людина,
Моє серце уже не болить,
Я тепер навіть ніби щаслива,
Вогник знову в зіницях тремтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2012
автор: Невідомська Вікторія