Холодно!
Як же душі моїй холодно!
Наче зима, що скувала поля,
Розум правителів зменшила в сторону
Дикої позначки нижче нуля...
Боже мій праведний!
Дай трохи літа!
Цих «папєрєдников» підлі слова
Просто не можу й не хочу терпіти,
Та й не давав їм свої я права,
Щоб розкрадати мою незалежність
В митному раю дешевих утіх...
Знову велика й єдина тотожність?
Прапор із крові?
Європі на сміх...
Що там Європа,
Китайською гречкою
Встелені густо народні поля,
Там випасаються дурні овечкою
Й обраних вовків своїх вихваля...
Голодно!
Як же душі моїй голодно!
Наче й живий ще отой патріот,
Що не поділить усе на всіх порівну,
Та не мовчи!
Подивись на народ!
Може в останнє...
Бо злодій - то влада,
Газом дешевим запухли мізки,
Знову продали свій вибір у зРаду,
Будете слухати гарні казки!
Що там казки...
Холуям недоречно...
Кажуть, що світу настане кінець?
Я відповім,
І то беззаперечно:
- Скоро, для них,
Бо урвався терпець!
18.12.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385780
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 18.12.2012
автор: Serg